Ця тема є плавним продовженням попередньої, у якій учні ознайомились з цифровим навчальним середовищем, актуалізували основні вміння роботи з базовим програмним забезпеченням, а вчитель мав змогу діагностувати поточний рівень навичок, і спланувати подальшу роботу з їх розвитку.

Тема пошуку в інтернеті має як поняттєву складову ознайомлення з деякими аспектами організації глобальної мережі інтернет, а також значну практичну складову. Також важливими є ціннісні орієнтири та розвиток усвідомленого та відповідального користування послугами всесвітньої мережі.

У першій презентації наведено відео-ролики з оглядом функціонування глобальної мережі. Оскільки основні засади організації комп'ютерних мереж розглядались на попередніх заняттях, а в початковій школі (і з власного життя) учні вже мають досвід роботи з веб-ресерсами, доцільно додати трохи деталей щодо функціонування інтернету (це заняття) та вебу (наступне заняття). Доречно згадати про IP-адреси та DNS-сервери (до речі, учні не могли не помітити нещодавній глобальний збій функціонування сервісів Instagram, Facebook та інших), можна продемонструвати ping адреси google.com чи іншої. Поняття URL-адреси вже знайоме п'ятикласникам із початкової школи, доцільно його повторити, актуалізувати і поглибити. Пропонуємо обговорити переваги й недоліки присутності інтернету в нашому житті загалом і в навчанні зокрема - можна це зробити в групах. Важливо звернути увагу на окремі ризики, наголосивши на тому, як отримати допомогу, стикнувшись з неприємною ситуацією.
Можна розглянути різноманітні діяльності, на які вплинула поява інтернету і обговорити цей вплив, визначити його переваги та недоліки. Можна намалювати ці ситуації (раніше та тепер) за наявності часу.


Друга тема присвячена всесвітній павутині www: пояснюємо різницю з поняттям глобальної мережі інтернет, актуалізуємо поняття гіперпосилання як основи гіпертексту. У наведеному на слайді 6 коміксі проілюстрована робота вебу: користувач вводить запит у адресний рядок браузера. Цей запит надсилається до dns-сервера (пригадуємо з попереднього уроку), який вказує на ІР-адресу потрібного ресурсу. Дані, отримані з відповідного сервера, надсилаються на комп'ютер користувача, де браузер відображає отриману інформацію. Звичайно, це спрощена ілюстрація, але вона допомагає зрозуміти і запам'ятати основні етапи цього процесу.
Перейшовши до головного героя цього коміксу - браузера, говоримо про множинність програм такого типу, а також можна звернути увагу на особливості найбільш популярних (наприклад, функція перекладу в Chrome), і на спільні можливості (закладки, перегляд історії тощо). Важливо наголосити на різниці між поняттями вебсторінки та вебсайту (і заодно звернути увагу на особливості нового правопису цих слів). Варто запропонувати учням порівняти досвід роботи з браузером на комп'ютері та мобільному пристрої, знайти спільні та відмінні особливості, дослідити режим анонімної роботи браузера (особливо, працюючи з обліковими записами в школі чи іншому публічному місці). Готуючись до наступної теми, учням запропоноване завдання пошуку адрес важливих для навчання сайтів (учитель може дати власний перелік, звісно) - і ми охоплюємо ще один вид завдань у сервісі Classroom зі здаванням посилань.


Тема пошуку в інтернеті може викликати в учнів деякий скепсис, адже "гуглити вміють всі". Тому важливо пояснити, чому важливо знати дещо більше, аніж просто механічно вміти запустити пошук. Для цього призначена вправа, адаптована з тренінгів програми Інтел.Навчання для майбутнього. Учні отримують аркуші паперу з "випадково" розставленими числами від 1 до 60 і мають за 30 секунд (можна регулювати, орієнтуючись на власний клас та його особливості) знайти і закреслити якомога більше чисел. Очевидно, доволі просте завдання - всі вміють це робити. Зазвичай учні встигають закреслити до 20 чисел. Тоді вчитель пояснює, що насправді числа певним чином організовані: за чвертями. І виконуючи те саме завдання вдруге, учні, зазвичай, знаходять приблизно удвічі більше чисел. Робимо висновок про те, що якщо ЗНАТИ, як організоване те, що ми шукаємо і де ми шукаємо, то це може допомогти у пошуку.

Далі переходимо до практики пошуку в інтернеті. З результатів виконання попередніх завдань вчитель вже має уявлення про те, який рівень вмінь у конкретного класу та його учнів, тож може регулювати глибину та стартову точку подальших пояснень. Повторюємо поняття ключових слів та алгоритм пошуку в інтернеті (у відео продемонстровано принцип роботи пошукової системи, варто його переглянути й прокоментувати), а також розглядаємо застосування прийомів складнішого пошуку: поєднання слів, використання лапок, символів мінус та зірочка. Учнів захоплюють цікавинки пошуку, особливо "пасхальні яйця" (do a barrel roll чи zerg rush - для останнього треба клацнути "Мені пощастить", а не стандартну кнопку пошуку в Google).
Зрештою пригадуємо, як зберігати знайдену інформацію (копіювання тексту та збереження зображень) і виконуємо пошук в інтернеті - можна в командах на швидкість.

Якщо є час, цікавим завданням є намалювати власний doodle, або скласти список питань для пошуку в інтернеті (можна ці питання використати наступного року для наступної паралелі ;) ).
Існують цікаві переліки того, що шукають в інтернеті https://trends.google.com/trends/?geo=UA


На наступному занятті важливо обговорити знайдену інформацію, зокрема критично її оцінити. Починаємо з того, що в інтернеті щохвилини з'являється величезна кількість інформації, і далеко не вся вона правдива та відповідає нашим запитам. Можна в окремих групах переглянути міні-ролики про секрети маніпуляцій, а потім обмінятись цією інформацією, поміркувавши яким чином захиститись від таких маніпуляцій. Разом узагальнюємо фактори надійності джерел інформації.
Слайд 8 містить опис "страшно шкідливої" речовини. Спочатку читаємо опис, запитуємо чи хотіли б учні її отримати, випити? (мабуть, ні). Але, насправді, йдеться про звичайну воду (цю вправу адаптовано з презентації Tonya Riney “Storytelling With Data: Use Your Evidence; Use it Effectively in Online Courses” на ISTE2021) - таким чином робимо висновок про те, що не можна довіряти навіть правдивим фактам, які викладені частково, упереджено, викривлено.
Розглянувши кілька веб-ресурсів спільно, учні оцінюють сайт (можна наведений вчителем, або обраний випадково) за пропонованою формою (можна в групах). Також учні можуть спробувати визначити правдивість чи неправдивість тверджень, наведених на дошці padlet, і запропонувати власні цікавинки/фейки для її доповнення.


І останній аспект пошуку інформації в інтернеті - авторське право та академічна доброчесність. На це можна почати звертати увагу на етапі збереження знайденої інформації, але окреме заняття дозволяє розставити всі важливі акценти. Всі ми є авторами, і всі хочемо поваги своїх прав - тому важливо про них знати, щоб не порушувати чужі, і пильнувати свої. Основна інформація про авторське право наведена на слайдах. Доречно згадати і розділити майнові та немайнові права автора, а також виділити об'єкти, на які не поширюється авторське право. На 8/9 слайді наведений перелік дій, які варто спільно обговорити і визначити їх доречність та правомірність.
Контекст дотримання авторського права вимагає ширшого розуміння власної відповідальності, в тому числі за виконання навчальних завдань. Тому пропонується подумати над власною академічною доброчесністю та обговорити й зафіксувати правила цитування (матеріали https://integrity.nus.org.ua/ та https://saiup.org.ua/resursy/zrozumilo-pro-akademichnu-dobrochesnist-infografika-dlya-shkolyariv/)


За наявності часу можна доповнити цю тему практичною вправою з оформлення цитати у сервісі https://www.canva.com/ (важливо не просто створити інформаційний продукт, але й уважно зафіксувати усі використані ресурси, правильно їх цитувати).

Зверну увагу, що тут доступна безкоштовна академічна ліцензія, за якою усі учні та вчителі закладів освіти можуть безкоштовно користуватися широкими можливостями цього сервісу. Можна обрати шаблон, поділитися посиланням на нього безпосередньо, або через створення завдання в Google Classroom.
Учні, в свою чергу, можуть поділитись виконаним завданням або завантаживши файлик, або надіславши своєму вчителю прямо з сервісу canva (для цього вчителю потрібно попередньо створити запрошення до свого класу, а учневі - приєднатись за цим запрошенням).
Альтернативно - можна працювати взагалі без авторизації (і, ймовірно для 5 класу це найбільш оптимальний варіант).


Так само, як до попередньої теми, наведено 5 презентацій, які можна доповнити додатковими завданнями за наявності часу, орієнтуючись на календарні особливості планування конкретного класу. Важливо звертатись до попереднього досвіду учнів, створювати ситуації, у яких вони можуть висловитись, особливо про складні для себе випадки. Водночас, варто звертати увагу не лише на "користувацький" вимір практики пошуку в інтернеті, але й пояснювати засади його функціонування, адже від цього (також) залежить й вміння критично оцінювати знайдену інформацію.

Last modified: Sunday, 10 July 2022, 9:48 AM