Перша тема присвячена створенню і налаштуванню власного цифрового робочого середовища. Зазвичай учні в 5 класі переходять в інші навчальні приміщення, нові кабінети інформатики, виникає впорядковувати інформацію з різних навчальних предметів, ймовірно - на різних ґаджетах. Оце все потрібно вміти організувати і налаштувати під власні потреби.

Тому починаємо з розмови про правила поведінки у кабінеті, а також - правила роботи групи. Згадуємо, що вже вміємо, формуємо цілі на цей рік. Паралельно важливо розпочати роботу в цифровому середовищі, зокрема для ймовірного дистанційного навчання. Учні отримують логіни, паролі, заходять у систему (наприклад, Classroom), і дають відповідь на просте питання Запишіть три свої цілі вивчення інформатики - для того, щоб вчитель переконався, що учень може відкрити відповідний сайт, скористатись логіном, паролем, приєднатись до класу і виконати просте завдання. Це також може слугувати елементом діагностики вміння друкувати, зокрема українською та англійською мовами.


Далі розмова про інформатику, інформацію та різноманітні інформаційні технології в історичному контексті, а також - в прогнозі на майбутнє. На слайді 7 наведено лінк на відео, яке завжди викликає цікавезну розмову в класі: що ми побачили, що вже подібне існує, чого б нам дуже хотілося, а чого - не дуже. Переваги й недоліки життя, насиченого цифровими технологіями. Завдання - дати відповіді на питання, внесені у документ (копія кожному в Classroom): Які переваги та недоліки несуть людям комп’ютери та сучасні технології? Опиши комп’ютерний пристрій майбутнього - які в нього могли б бути функції, для чого він міг би використовуватись? Окрім змісту відповіді можна побачити швидкість та якість друку, переконатись, що учні пам'ятають (чи ні smile ) паролі, орієнтуються в робочому середовищі.

За наявності часу (зокрема при 1,5 год/тиждень) можна спробувати здійснити кодування власного імені створенням QR-коду (або двійкового браслету https://curriculum.code.org/csf-1718/coursec/15/), поміркувати про його можливе застосування.
Також можна знайти і обговорити локації пунктів прийому батарейок та зламаних ґаджетів.


Наступного тижня продовжуємо розмову, зокрема про різні ґаджети, які можна використовувати для навчання: порівнюємо телефон, планшет, комп'ютер. Говоримо про основну складову, яка робить комп'ютер - комп'ютером (процесор). Розглядаємо різноманітність пристроїв введення та виведення інформації. Говорячи про різноманітні сфери застосування комп'ютерів різних видів, можна пофантазувати про можливе використання мікрокомп'ютера на космічній станції (звертаючи увагу на його складові).
Завданням може бути, наприклад: намалювати і підписати значки програм, які можна використовувати для навчання на екрані мобільного телефону/комп'ютера. Учні можуть прикріпити файл до завдання у Classroom, таким чином опанувавши три способи взаємодій (відповідь на питання, робота у прикріпленій заготовці, додавання власного файлу). Варто перевірити доступність Classroom на телефонах учнів (узгоджуючи з правилами закладу освіти).
На цьому уроці доречно звернути увагу на те, що назви пристроїв часто запозичені з англійської мови, і взагалі англійська мова - важлива для галузі інформаційних технологій. Варто практикувати називання термінів англійською впродовж навчання, формуючи своєрідний словничок.
До уроку запропоновано низку інтерактивних вправ на learningapps, а також кросворди.


Далі рухаємось до операційної системи та роботи з нею: зокрема, створення папок та навігація ними. Проговорюємо основний принцип побудови інтерфейсів WIMP, коментуємо старі варіанти інтерфейсів, а також нові. Заодно з'ясовуємо - яким чином робиться знімок екрану, куди зберігається це зображення, як до нього добратися, скопіювати чи перенести в потрібну папочку (наприклад, в Classroom). Пригадуємо дії зі створення і називання папки. Також на практиці здійснюємо навігацію у формі квесту (заготовку можна взяти на ДистОсвіті). Маємо початок фрази і вказівку того, де знайти решту. Потрібно скласти фразу. Можна це робити по одному чи в групах. Варто поділитись з класом знайденими фразами (всі вони на інформатичну тематику), обговорити зміст, пошукати інформацію про авторів (це додатково, але може бути діагностичною роботою щодо вміння шукати інформацію в мережі інтернет).

Якщо є час, можна виконати ще одне завдання з навігації та створення структури папок. Надані (на ДистОсвіті) файли потрібно розподілити за папками, обґрунтувати розташування та назву кожного файлу. Обговорити - яким чином отримані фотографії (якими пристроями) і з якою метою.


Остання тема плавно переводить до наступного розділу щодо пошуку в інтернеті. Спершу розглядаємо мережі, з'ясовуємо навіщо вони, в принципі, потрібні; як організовуються та функціонують. За можливості - працюємо з локальною мережею в класі, обмінюючись файлами. Наприклад, на вчительському комп'ютері можна розмістити файл із завданням (слайд 7) щодо шляху передачі повідомлення. Учні мають скопіювати цей файл на свій комп'ютер і виконати завдання у ньому. Знову ж, це завдання - діагностичне з вміння працювати у графічному редакторі. На слайді 8 наведено посилання на логічну гру, в якій потрібно з'єднати комп'ютери у мережу. Також наведені додаткові посилання на відео та 3D-модель, які демонструють роботу комп'ютерних мереж.

За наявності часу варто спробувати змоделювати роботу локальної мережі, використовуючи з'єднання ниткою між учнями. Правила і хід виконання вправи описані на слайді 9. Учні мають зробити висновок про необхідність балансування та компромісу між вартістю побудови мережі та її надійністю й швидкістю роботи.


Наведено 5 основних презентацій, які варто доповнити практичними завданнями за наявності додаткового часу. Важливо акцентувати на питаннях, які розглядаються (наведені на перших слайдах презентацій) і звертати увагу на те, чи можуть учні самостійно відповісти на них, зокрема наприкінці уроку/теми. Важливо заохочувати формулювання власних думок, наведення прикладів з власного досвіду. Також важливо спонукати учнів допомагати одні одним з виконанням базових дій: переключити мову, підказати розташування шуканих клавіш чи піктограм на екрані тощо.

У наведених матеріалах присутні вміння роботи з сервісом Classroom - це не є обов'язковою частиною програми і може бути змінено відповідно до особливостей організації навчання у закладі освіти.


Last modified: Sunday, 10 July 2022, 9:48 AM