📌 Форми у базі даних. Інтерфейс користувача
Ми говорили про те, що бази даних використовуються повсюдно, проте навряд-чи ви стикались з конструкторами таблиць і запитів, чи схемою зв’язків. Насправді для зручної роботи створюються спеціальні форми, котрі забезпечують інтерфейс між базою даних та кінцевим користувачем.
Вони мають стандартні елементи керування: написи, текстові поля, прапорці, перемикачі, кнопки, тож принципи роботи з ними є інтуїтивно зрозумілими для будь-якого користувача.
На стрічці Створення є група інструментів, присвячених роботі з формами. Якщо клацнемо кнопку Форма, виділивши перед цим одну із таблиць, одразу створиться стандартна форма. Зверніть увагу, що вона може містити дані одразу з кількох пов’язаних між собою таблиць.
Розділена форма містить інформацію з таблиці, а саму таблицю подано під формою.
Наступний тип форми – на кілька елементів, її ще називають табличною, бо дані подаються у вигляді таблиці, проте у дещо вільнішій розмітці.
Усі ці типи форм після створення відкриваються у так званому режимі розмічування, котрий дає змогу змінювати зовнішній вигляд форми та окремих її елементів, змінювати логотип організації і т.д. Проте значно гнучкішим є режим конструктора, котрий дозволяє налаштувати не лише вигляд полів, але й їх зміст.
Розпочинати створення форми з порожнього аркуша досить нераціонально, краще створити форму в режимі майстра, або одну з автоматичних форм показаних вище, а тоді внести бажані зміни у конструкторі.
Тож створимо форму Викладання в режимі майстра. На відміну від автоматично створеної форми, на якій містяться усі поля таблиці, в майстрі ми маємо змогу вказувати, яка поля не слід показувати на формі. Наприклад, таким полем може бути код учня – він потрібен лише для внутрішнього обліку і не несе змістового навантаження, тож не будемо його відображати на формі. Далі можна обрати макет та шаблон форми. Після завершення роботи майстра, форма відкривається у режимі конструктора.
Перше, що можна зауважити – поле Предмет представлено двома екземплярами, другий з яких є зайвим, тож видалимо це поле у конструкторі.
Наступне – вводячи інформацію у цю форму, як зрештою і в таблицю – незручно вводити інформацію про вчителя – адже потрібно вносити номер паспорта з великою ймовірністю помилки. Проте якщо користувач має доступ лише до форми ситуація ще більше ускладнюється, бо немає доступу до таблиці з переліком паспортів учителів. Виходом з такої ситуації є підстановка значень у поле Вчитель з таблиці Учителі. Щоб це зробити, треба перетворити це поле на поле зі списком.
Якщо переглянути форму зараз – то є порожній список. Тепер додамо джерело рядків – таблицю Учителі, а кількість приєднаних стовпців - 3. Тепер введення інформації стало значно зручнішим.
Розглянемо ще один випадок, котрий часто зустрічається при роботі з базами даних – при обробці графічної інформації. Наприклад, у нашій базі даних є фотографії учнів. Щоб зберігати ці дані потрібно додати поле Фото до таблиці Учні і призначити йому тип Об'єкт OLE. Тепер створимо стандартну форму для цієї таблиці.
Поле для фотографії такого ж розміру, як і решта, це можна виправити у конструкторі.
Тепер можна додавати об’єкти з фотографіями з файлу.
Додавши 2-3 об’єкти, переглянемо таблицю Учні – і побачимо, чому зручніше вносити графічну інформацію у формі, а не у таблиці, де видно лише тип об’єкта Bitmap Image.
І останній тип форми, котрий ми створимо – це пов’язана форма з кількох таблиць: на основі таблиці Класи буде виводитись інформація про класного керівника класу та список учнів цього класу. У режимі майстра створюємо форму, вказуючи тип форми – пов’язана. У такому разі виклик списку учнів відбувається після клацання відповідної кнопки.
До речі у режимі конструктора можна створювати додаткові кнопки і задавати для них певні функції: відкривання інших форм, закривання програми, відкривання інших програм тощо. Створимо кнопкову форму, котра відкриватиме попередньо створені форми Викладання, Учителі, Класи та Учні, а також міститиме кнопку закривання форми. Можна забезпечити відкривання цієї форми автоматично при запуску Access. Для цього у параметрах програми вкажемо, яку форму слід відкривати, і повторно відкриємо базу даних.
