Види веб-сайтів, способи їх створення
Очікувані результати заняття
Після цього заняття потрібно вміти:
- Наводити приклади засобів автоматизованого створення веб-сторінок.
Однією з найпопулярніших послуг мережі Інтернет є Веб – всесвітня павутина, котра містить сотні тисяч файлів - веб-сторінок, пов’язаних між собою посиланнями. І якщо ще років 10 тому для створення власної сторінки потрібно було володіти докладними знаннями в області веб-дизайну, зараз це під силу будь-якому користувачеві Інтернету. У цьому розділі ми розглянемо деякі принципи, технології та інструменти веб-дизайну та створимо власний сайт з кількох сторінок. Крім того, ми ознайомимось із засобами спільної проектної роботи, адже у сучасному світі це надзвичайно важлива складова багатьох професій.
Передусім, пригадаємо – що таке Інтернет та Веб. Отож, Інтернет – це сукупність мереж, котрі з’єднують комп’ютери по всьому світу. Веб – це служба Інтернету на основі гіпертексту: пов’язаних гіперпосиланнями документів, котрі зберігаються на серверах. Кожен такий сервер – це спеціальним чином налаштований комп’ютер, котрий може надавати певні послуги: робота з електронною поштою, доступ до файлів чи наприклад принтера, доступ до облікових записів на комп’ютерах локальної мережі – або до веб-документів.
Для того, щоб до документів сервера можна було отримати доступ із глобальної мережі, кожен такий комп’ютер має певну ІР-адресу (зараз існують адреси 4 та 6 версії, приклади яких можете побачити на слайді). Для зручності користування ці числові та буквенні адреси перетворюються на доменні імена, котрі зазвичай є змістовими словами, і з доменного імені часто можна зрозуміти тип організації та її приналежність до певної країни, хоч і не завжди.
Користувач формує запит, ввівши адресу ресурсу в рядок адреси браузера або клацнувши посилання на веб-сторінці. Браузер пересилає запит на сервер, де відбувається пошук заданого об’єкту. Якщо файл знайдено – він надсилається у відповідь, інакше надсилається повідомлення про помилку. В тому разі, якщо запит користувача не містить конкретного файлу, як наприклад у випадку http://astra.besaba.com/ сервер надішле стандартну (домашню) сторінку index.html, проте якщо її немає, то у вікні браузера буде показано список файлів каталогу astra на сервері besaba.com.
Якщо веб-сторінка містить додаткові об’єкти, такі як зображення, аркуші стилів чи програмні скрипти, відбувається дозавантаження цих елементів та веб-сторінка відображається у вікні браузера.
Розглядаючи сайти, котрі існують у мережі Інтернет, можна зауважити, що вони поділяються на дві великі групи: статичні та динамічні.
Статичні – це прості сайти з незмінними веб-сторінками, які оновлюються власниками в ручному режимі. Кожна сторінка укладається в окремому документі та зберігається у готовому вигляді на сервері. Кожен користувач отримає однакову сторінку на свій запит до сервера.
На противагу статичним, динамічні сайти можуть змінюватись, залежно від дій користувача і формуються на сервері на основі шаблонів та бази даних. Досить часто оновлення таких сайтів доступне для кількох користувачів, і часто навіть для тих, які не є власниками сайту.
За доступністю сервісів сайти бувають відкриті, напіввідкриті (доступна реєстрація) та закриті; за розташуванням вони бувають внутрішні (для користування в межах організації) та зовнішні; різного призначення. Скажімо, існують бізнес-сайти для обслуговування інформаційних потреб компанії, сайти соціальних мереж, поряд із ними можна виділити ще особисті сайти та порт фоліо; інформаційні сайти та сайти служб часто об’єднуються у веб-порталах для зручнішого доступу, проте по суті функціонують як окремі одиниці.
Коли ж розглядати, яким чином створюються все це різноманіття ресурсів, то можна виділити кілька типів технологій, котрі забезпечують роботу веб-сайтів.
Передусім це мова розмітки гіпертексту HTML та каскадні аркуші стилів CSS. Вони забезпечують змістове наповнення веб-сторінок та визначають їхній зовнішній вигляд. Далі йде мова створення сценаріїв JavaScript – завдяки якій сторінки набувають інтерактивності. Як альтернатива, можна розробляти мультимедійні сайти на основі технологій Flash чи Silverlight, проте вони втрачають популярність із розвитком нового стандарту HTML5. Для того, щоб створити динамічний сайт потрібна база даних – для веб-ресурсів це зазвичай MySQL або аналогічна технологія, а для взаємодії з цією базою використовується серверна мова програмування така як php або Java. Сам сервер – це теж не стільки комп’ютер з апаратної точки зору, скільки певним чином налаштована програма, котра дає змогу надавати послуги із розміщення та доступу до вмісту: це може бути наприклад Apache, Microsoft IIS.
Загалом, робота над сайтом включає в себе кілька етапів: передусім, це проектування, або визначення мети створення сайту та потреб його аудиторії. Далі відбувається підбір інформації, котра буде представлена на сайті та її графічне оформлення. На етапі розробки залучаються ті технології, про котрі ми говорили кілька хвилин тому. Далі йде тестування сайту на його коректну роботу у різних браузерах та пристроях, після чого можна публікувати сайт (роблячи його доступним для користувачів). На цьому робота із сайтом не завершується, адже потрібно його просувати та популяризувати, а час від часу виникає необхідність в оновленні матеріалів чи й технологій, на яких працює сайт – тобто підтримки.
Для створення і наповнення даними веб-сторінок можуть використовуватись різні техніки: від стандартного Блокноту до автоматизованих онлайнових засобів (Google-сайти, WordPress, Wix, Weebly, Tilda тощо).